###Волинь – Оболонь 1:1. Грали на перемогу, але... ###

Луцьк. Стадіон «Авангард». 4 600 глядачів

Головний арбітр: Віталій Годулян (Одеса)

Асистенти: Олег Муравйов (Маріуполь), Богдан Бучинський (Тернопіль)

"Волинь" - "Оболонь" 1:1

Голы:Майкон 44 - Тимченко 12

"Волинь": Неділько, Леандро, Сімінін, Шиков, Шумахер (Бабырь 75), Герасимюк, Масло, Майкон, Кінаш, Смирнов (Ізворану 44), Акімов (Пічкур 17)

"Оболонь": Рева, Романюк, Лупашко, Сапай, Г.Баранець, Слюсар (Мандзюк 77), Б.Баранець (Путраш 46), Барилко (Сібиряков 56), Бобух, Тимченко, Пластун

Попередження: Сімінін 16, Ізворану 84 - Б.Баранець 20, Путраш 48, Романюк 48, Г.Баранець 53, Слюсар 59, Тимченко 80, Сапай 86

Вилучення Сімінін 32

Важко впоратися з емоціями і об’єктивно, незважаючи на клубні вподобання, описати перипетії гри, яку збирався дивитися як простий вболівальник. Ще складніше описати таку емоційну і напружену гру, яку подарували команди Віталія Кварцяного і Сергія Ковальця. Проте непередбачені обставини час від часу трапляються.

Обидві команди підійшли до гри в поганому настрої. Після невиразної нічиї в Одесі наставник лучан піддав піддопічних нищівній критиці, а також вказав на двері вже колишньому капітанові Олександру Піщуру, який встиг опинися в заявці «Таврії», а на місце форварда одразу знайти не менш габаритного бразильцяз німецьким прізвищем і цілком тевтонською зовнішністю Шумахера. Але незважаючи на це, «Волинь» залишається серед лідерів Прем’єр Ліги, тоді як в «Оболоні» ситуація набагато гірша. Пивовари замикають турнірну таблицю, і після здавалося оптимістичної серії нічиїх провалила виїздний матч в Олександрії. Після тієї гри Сергій Ковалець вдався до радикальних змін в складі. Вперше в стартовому складі вишли новачки центербек Артем Бобух, правий вінгер Сергій Барілко та форвард Ігор Тимченко, зліва в захисті вперше зіграв Віталій Романюк, а Владислав Лупашко з центру захисту перейшов на позицію опорного півзахисника. Віталій Кварцяний порівняно з попереднім туром зробив три зміни: замість В’ячеслава Шарпара, Олександра Піщура та Олексія Бобиря на полі з’явилися В’ячеслав Акімов, Шумахер та Ярослав Кінаш.

На правах господаря «Волинь» захопила ініціативу і намагалася тиснути на ворота суперника, але нічого цікавого біля воріт Віталія Реви так і не виникло. Натомість перша ж гостра атака завершилася взяттям воріт Неділька. Після вкидання з-за бокової центральні захисники залишили Григорія Баранця одного на лінії штрафного майданчика, але півзахисник, схоже, не зміг нормально зупинити м’яча, а замість цього вийшла зручна скидка на Тимченка, якого теж ніхто не тримав, і Ігор в дотик з відскоком від газону відправив м’яча в дальню шістку. Не встигли лучани зрозуміти, що трапилося як рахунок мав подвоюватися – після пасу з глибини все той же Тимченко встиг до м’яча раніше захисників і Неділька, але на допомогу господарям прийшла стійка. Згодом «Оболонь» двічі потурбувала голкіпера лучан навісами, але в обох випадках м’яч ставав легкою здобиччю Віталія.

Розлючений наставник «Волині» вже на вісімнадцятій хвилині провів першу заміну, кинувши в бій Євгена Пічкура. Після цього почала з’являтися гострота біля воріт «Оболоні», але удар Шумахера головою був і не сильним і не точним, а з дальнім пострілом Майкона Віталій Рева впорався без проблем. Кияни намагалися відповідати гострими випадами, але всі спроби пройти лівим флангом закінчувалися тим, що Борис Баранець перетримував м’яча, а трохи згодом вже той же Борис мав шанс вийти віч-на-віч з Недільком, але півзахиснику заплів ноги новий капітан господарів Сергій Симінін, який вже мав жовту картку. Цілком заслужене друге попередження і капітанська пов’язка переходить до Ярослава Кінаша. Тим не менш, одразу ж «Волинь» мала відіграватися. Македонець Шиков підступно пробив зі штрафного низом і Віталій Рева з великими труднощами перевів м’яча на кутовий. У відповідь «Оболонь» забила. Після масованої атака Вадим Сапай знайшов неприкритого Григорія Баранця, який в дотик переправив м’яча в порожній кут. Радість оболонців затьмарив прапорець бокового арбітра. Офсайд. Хоча рішення дуже і дуже сумнівне.

На останніх хвилина ВіталійКварцяний одразу ж провів ще одну заміну, цього разу змінивши Смірнова. І цього разу ставка спрацювала - формально Сільвіо Ізоврану прийняв участь в гольовій комбінації, коли після перетасовки в центрі поля Леандро навісив в центр штрафного майданчика, де потужний Шумахер скинув м’яча на Майкона, а найкращий бомбардир чемпіонату в стилі легендарного Герда Мюллера ударом з розвороту змусив капітулювати Віталія Реву. Волиняни кинулися розвиватиуспіх, але захист «Оболоні» без особливих труднощіввпорався зі своїм завданням.

Другий тайм розпочався з перестрілки зі штрафних. Спершу Майкон з лінії штрафного майданчика вдарив на техніку, але удару забракло сили і Рева забрав м’яч. Ігор Пластун зі схожої ситуації пробив на силу і дуже не влучно. Так само сильно і невлучно пробив Майкон з трохи більшої відстані. Згодом той же Майконвже з гри після скидки Шумахера і помилки Бобуха з кута воротарського майданчика пробив повз дальню стійку. Хоча варто відзначити і дії Віталія Реви, який зумів перекрити більшу частину площі воріт і налякати бразильського гренадера. Згодом капітан «Оболоні» знов продемонстрував чудову реакцію,витягнувши м’яча з нижнього кута після удару зі штрафного у виконанні Шикова. І хоча по справжньому гольових шансів у «Волині» було більше, в другому таймі гра проходила на зустрічних курсах, а ближче до кінця гри «Оболонь» зуміла на деякий час притиснути суперників до воріт. Особливо посилив гру Сергій Сибіряков, який двічі непогано пробивав в напрямку девятки, але не влучив. Найреальнішу нагоду вийти вперед кияни мали на 71 хвилині, коли після затяжної атака Григорій Баранець зумів віддати пас на Путраша, з ударом якого впорався Неділько, а Тимченко на добиванні зіграв невдало, відправивши м’яча в зовнішній бік сітки.

«Оболонь» намагалася насідати на ворота господарів і хоча й змусили лучан добряче понервувати, реальних шансів для взяття воріт так і не створили. Так само як і під кінець компенсованого часу після розіграшів декількох кутових волиняни не змогли завдати удару по воротам Віталія Реви, хоча пивовари в повному складі змушені були знаходитися в штрафному майданчику.

Вцілому рахунок цілком відповідає перебігу подій на футбольному полі, хоча результат аж ніяк не влаштуєжодного з тренерів.

Прес-конференція після матчу "Волинь" - "Оболонь"

Сергій КОВАЛЕЦЬ (головний тренер «Оболоні»):

- Хороший вийшов матч. Хочу сказати, що ми завдання не ставили перед сезоном. Але хочу сказати, що завдання у нас – потрапити у Лігу Європи (сміх у залі).

- Чому Ви не випустили Мандзюка у стартовому складі? У нього травма?

- Я свідомо поміняв трішечки склад, бо у нас не було забитих м’ячів на виїзді в Олександрії. Тому і потрібна була ротація. В принципі, заміни були виправдані і цей склад виглядав достойно.

- Усі команди стараються грати проти «Волині» внизу. А ваша багато грала вверху і нерідко вигравала єдиноборства.

- Звичайно, що потрібно було грати внизу. І у першому таймі у нас непогано виходило. Тільки от суддя не зарахував чистий м’яч. А це уже рахунок 0:2 і зовсім інший футбол. Так що футболісти грали добре. Нам потрібно було зняти м’яч, щоб перевести гру вниз і це у нас досить непогано виходило. Тому, мені здається, ми могли вигравати цей матч.

- Склад «Волині» не здивував вас?

- Це проблеми «Волині».

- Чому все ж таки не вдалося виграти. Рахунок 1:0 на вашу користь, «Волинь у меншості…

- Два виходи один в один, відмінений гол. Забитий другий м’яч усе би кардинально змінив. Якщо говоримо, на користь атаки, значить на користь атаки. Ну самі можете подивитися плівку, там є питання. Хоча, «Волинь» добре грала, команда хороша. І вболівальники хороші.

Віталій КВАРЦЯНИЙ (головний тренер «Волині»):

- Гра була дуже складною. Ясно, що «Оболонь» чіпляється за будь-які очки, будь-який результат. Початок матчу просто був невдалим. В результаті команда мандражувала так, що наробила багато помилок. Але це, напевно, все ж таки залежало від мене. Я не вгадав зі складом. Я довірив місце у старті Смиронову. В Одесі він не так і погано відіграв, а сьогодні мав зіграти на позиції опорного півзахисника – просив його грати у підкатах, на випередження, але усього цього не було. Теж саме і з Акімовим. Я дав йому шанс, хоча хлопець з першої ліги. Мені його порадив Богдан Блавацький. На тренуванні він себе показав, як людина, яка усе розуміє і все вміє робити у футболі. Але вийшов сьогодні і нічого не показав. В результаті, коли Сімініна видалили, ми фактично в полі грали не вдев’ятьох, а всімох, бо Акімов і Смирнов випали. Жаль, що так сталося з Сімініним саме сьогодні. Бо хлопці тільки обрали його капітаном. Я вимушений був перевести Герасимюка на місце правого захисника, бо потрібно було грати обережно, інакше могли ще більше отримати. І Олег зіграв дуже сильно. Єдине, що помилявся при передачах вперед. А що потрібно Майкону і Шумахеру – вони ж завершувачі атак. Тому, коли зрівняли рахунок, я подумав, що нічия не буде катастрофою. Нам зараз головне мобілізувати команду після внутрішніх неприємностей, які бувають у всіх командах і не тільки у спорті. Внаслідок конфлікту, який ми мали минулого тижня, нам довелося розпрощатися з двома гравцями. Якби програли, то на душі було б набагато гірше. В цілому ж гра не вийшла. Хоча моменти були. Майкон з кількох метрів не влучив по воротах з лівої ноги. Було два класних штрафних - з 17 і 18 метрів, проте їх бразилець виконав вкрай погано.

- Можливо проблема у тому, що наші нападаючі намагаються занести м’яч у ворота замість того аби забивати?

- Не сказав би. Скажіть мені, хто сьогодні хотів занести? У тому-то й справа, що у нас немає кому завести чи занести. У нас інша манера гри. От Тайсон, наприклад, з «Металіста» - той, хто може завести. Бачили четвертий гол у ворота «Сошо»? Він зі своє половини поля промчав зі швидкістю ракети повз двох гравців і з носка пробив у дальній кут. Хто у нас так може? Навпаки, ми цього не робимо. Гравець повинен працювати з м’ячем, коли попереду є простір. Раніше у нас були Федецький і Дикий, які могли піти і заробити 11-метровий. А зараз ніхто з нападаючих не рветься у штрафний майданчик.

Я передивився більше півсотні футболістів, але поки що нічого кращого не знайшов. Мені потрібні хороші крайні півзахисники. Їх немає. Тому сьогодні хотів зіграти інакше. Не вийшло. Я не чарівник, і можу поставити будь-кого, щоб він заграв так, як хотіли уболівальники чи керівництво. Плюс зараз у нас у команді обставини несприятливі – потрібно вибиратися з психологічної ями. Та і функціональний спад теж спостерігається. До речі, не тільки у нашої команди. Для прикладу «Зоря». Хлопці ніби й стараються, а нічого не виходить. У Полтаві Микола Павлов молодець. Він зумів створити дві повноцінних команди. Тасує склад, комусь дає відпочити. Це дозволяє грати на два фронти. Нам же належить відновлювати свою команду. Ми хотіли поїхати на збір у Словенію. Думаю, що ми не поїдемо. Тому що Пічкур потягнув задню поверхню стегна і ледь дограв, Леандро тримав струс мозку і я його вмовив побути на полі хоч якось. Шикова і Бабиря викликають у збірні. Ще купа травмованих є. Зараз знову потрібно когось шукати і дозаявляти.

- Чому Павлова не було навіть серед запасних?

- Він відіграв за «дубль» але його хвилювали пахові кільця. Зробили знімок – запалення. Женя хотів сьогодні грати. Але це було неможливо.

- Що з Лопесом?

- У нього теж надрив м’яза на нозі. Минулого року у Рамона було чотири таких травми. Тільки вилікували. Відправляли у Сербію його до жінки-лікаря, яка спеціалізується на таких травмах. Заплатили серйозні гроші, вилікували. Лопес вийшов на тренування і знову надірвав. І зараз теж саме.

- А Стевіч встигне відновитися до матчу з «Шахтарем»?

- Саша уже тренується. Гірше з Карковським – Богдан, напевно, знову на рік вибув. Йому робитимуть нову операцію. Стевіча я дуже чекаю. Але йому треба на тренування після великої перерви трохи відчути футбол, щоб відновити в’язеву пам'ять. Йому потрібен ще приблизно місяць на адаптацію, але буду потрохи підпускати його до основного складу. Ми на нього сильно розраховуємо, бо у нас у центрі просто провалля.

- Була інформація про Марковича з ОФК «Београд». Можна розраховувати на його появу?

- Був Маркович. Але, коли третій раз, вирішальний, його дивився, побачив, що він трохи не те грає. Мені запропонував його мій друг – спортивний директор клубу. Ми звідти брали Джудовіча, Трішовича.